Новости музыки и игр

Кaк прeдoтврaтить гнeв и спрaвиться с aгрeссиeй

Всeгдa дeржaть сeбя в рукax, дaжe eсли эмoции пeрeпoлняют, учитeлю пoмoжeт зaбoтa o мeнтaльнoм здoрoвьe, прaктики для эмoциoнaльнoй рaзрядки, прoдумaнный aдeквaтный oтвeт нa дeйствия буллeрoв и вoврeмя рaсстaвлeнныe личнoстныe грaницы.

Учитeльськa aгрeсія нeoднoрaзoвo стaвaлa тoпoвoю нoвинoю в укрaїнськиx ЗМІ. Пeдaгoг пoбив дитину, oбізвaв, oбрaзив, принизив, дoвів дo сaмoгубствa… Тaкій інфoрмaції нині вжe мaлo xтo дивується, її жвaвo oбгoвoрюють і кoмeнтують у сoціaльниx мeрeжax. Oдні зaxищaють учитeлів, мовляв, сучасні діти будь-кого доведуть, а вчителі не святі, у них теж може зірвати дах, інші впевнені: педагог не на своєму місці, його потрібно негайно звільняти і притягувати до відповідальності.

Психологиня Ірина Чернобай із Кривого Рогу переконана: таких новин не буде, якщо педагоги дбатимуть про своє ментальне здоров’я, уважніше ставитимуться до власних глибинних переживань і вмітимуть розставляти особистісні рамки. Вона готова в цьому допомогти. Зокрема в одній з освітніх груп запропонувала вчителям кілька безкоштовних консультацій. Проте черга з охочих не вишикувалася. Це психологиню не здивувало.

«Не кожен педагог може звернутися по допомогу до психолога. Деякі сприйняли таку пропозицію як докір. Хоча тут справа не в докорі, а в бажанні допомогти. Багато людей намагаються сховати, ігнорувати свій важкий емоційний стан, але якщо внутрішнє напруження зростає, то з часом воно переросте в деструктивні емоції, неконтрольовані вибухи агресії. Важливо зрозуміти: працювати потрібно не з гнівом, не з агресією, а саме зі своїм напруженням, незадоволенням, роздратуванням та іншими причинами, які його провокують. Не треба доводити себе до стану кипіння, коли вже зносить дах», – говорить психологиня, до якої за кілька останніх місяців звернулися батьки п’ятьох школярів, що потребували психологічної допомоги через агресивні дії вчителя.

Ірина Чернобай зауважує, що вже давно настав час порушити це питання. Бо емоційний стан багатьох педагогів справді дуже важкий. Під час роботи над цією темою вона проводила опитування, аналізувала отримані дані та дійшла висновку: завжди були випадки, коли вчителі бурхливо проявляли деструктивні емоції, але останнім часом їхня кількість дійсно збільшилася. Шляхом онлайн-опитування психологиня намагалася визначити причини проблеми. Виявилося, що в кожному випадку вчительську агресію викликали якісь індивідуальні тригери. Ірина Чернобай упевнена, що їх можна вчасно «приборкати» й так попередити виникнення гніву, тож дає кілька порад, як це зробити.

Розставте особистісні кордони

Психологиня зазначає, що багатьом учителям важко правильно розставити особистісні кордони. А це один з інструментів, який допоможе їм якісно відпочити від роботи й попередити появу роздратування, котре, накопичуючись, може викликати неконтрольований гнів.

«Заміняючи одного разу класного керівника, я зрозуміла, яку велику кількість дзвінків педагог отримує щодня від батьків! Це були не лише запитання щодо навчального процесу. Наприклад, телефонували о 9-й годині вечора, щоб я пошукала чернетку, котру дитина забула в школі. Деякі батьки забувають, що педагог теж людина, вдома в нього інші обов’язки, і він має право на відпочинок, а отакі дзвінки в неробочий час, що не є екстреними, викликають у нього тільки стрес. Ситуація з пізніми дзвінками та повідомленнями свідчить про те, що педагог не зміг або не захотів розставити особистісні кордони в спілкуванні з батьками», – зауважує Ірина Чернобай.

Психологиня радить учителям обговорити з батьками правила спілкування в чаті, який має зараз більшість класів, попередити, коли вони відповідатимуть на повідомлення та з якими запитаннями їм можна телефонувати.

Піклуйтеся про ментальне здоров’я

Якщо важко звернутися до психолога, то розібратися зі своїми переживаннями і краще зрозуміти себе може допомогти щоденник емоцій. Завдяки цим записам виявляються тригери, що запускають деструктивні реакції. Терапія письмом – сильний інструмент роботи над собою, ефективність якого підтверджена психологами.

«Гнів – це вже вершина айсберга, а що під ним, ми не бачимо. Мені як психологу здається, що у вибухові агресії часто винні невирішені, непрожиті глибинні емоції та проблеми. Наприклад, педагог відчуває себе непочутим, тривалий період живе в стані сильної тривожності та внутрішньої напруги. Взнаки дається надмірне фізичне й емоційне навантаження, дисбаланс у сферах життя. Ситуація з дистанційним навчанням теж не найкращим чином вплинула на ментальне здоров’я освітян. Такий формат поставив перед ними нові вимоги та виклики, адаптуватися до яких потрібно максимально швидко. Це, безперечно, стрес», – говорить Ірина Чернобай.

Продумайте свою поведінку з булерами та забіяками

Педагогу потрібно працювати над прийняттям будь-якої дитини. Проте є випадки, коли забіяки та булери роблять нестерпним життя цілого класу. За словами психологині, що емоційніше вчитель реагуватиме на їхні дії, то більше вони його провокуватимуть.

«Провокація є там, де є яскрава емоційна реакція. Я думаю, що вчителям, яких «атакують» булери та задири, потрібно неодмінно заручитися підтримкою психолога та адміністрації школи й діяти виключно згідно із законодавчими нормами. Важливо навчитися не реагувати надто емоційно, а приймати дитину з девіантною поведінкою. Це складно, проте можливо. Треба спробувати дати дитині зворотний зв’язок, зрозуміти її відчуття, говорити безоціночно, озвучити також свої емоції та почуття. У зовсім складних і драматичних випадках потрібно підключати службу у справах дітей», — зауважує Ірина Чернобай.

Використовуйте методи швидкої емоційної розрядки

Коли урок видався в емоційному плані надто важким, то швидко зняти хоча б частину емоційної напруги допоможуть дихальні вправи або техніки м’язової розрядки. Для цього потрібні кілька хвилин та місце, де педагог може побути наодинці.

Ірина Чернобай радить практикувати глибоке дихання, сильне стискання кулаків, стрясування пальців, ніби після миття посуду, і самомасаж. Якщо вчитель прислухається до себе, зрозуміє, де саме в його тілі деструктивні переживання залишають слід, то зможе навчитися керувати емоціями на рівні тіла. Важливо також проговорювати свої емоції та не заперечувати їх.

«Якщо у нас виникає якась емоція і ми її не приймаємо, наприклад, дратуємося, але заперечуємо, що роздратовані, то ніякої ефективної роботи не буде. Потрібно прийняти свої емоції, зрозуміти, коли виникає роздратування, що його запускає, де в цей час з’являється дискомфорт, напруга в тілі, і тоді з цим працювати. Від роздратування до вибуху гніву може минути різна кількість часу. В когось це 30 секунд, а хтось ходить і накопичує негатив днями й навіть місяцями, а потім зривається через будь-який тригер. Техніки м’язової розрядки й дихальні вправи дають можливість працювати над емоціями на рівні тіла», — розказує психологиня.

Просіть вибачення

Ірина Чернобай стверджує, що перепрошувати – це не принижуватися, а брати на себе відповідальність за свої емоції. Коли вчитель відчуває, що справді образив учня, йому краще вчасно попросити вибачення, ніж залучати у вирішення конфліктної ситуації сторонніх людей.

Психологиня розповідає: «Якщо дорослі не будуть брати відповідальність за свої емоції, то діти не навчаться це робити. У моїй професійній практиці був випадок, коли дев’ятикласник із гарною успішністю мав непорозуміння з учителем, тому став повністю ігнорувати предмет, який він викладав. Я запропонувала учневі запросити й педагога до роботи над цією ситуацією. Якщо узагальнити, то ми мали дуже сильне роздратування з боку вчителя та вибухові протестні настрої в учня, вони абсолютно не могли порозумітися, але ми все-таки змогли налагодити комфортні відносини між ними. У цьому випадку важливо те, що вчитель погодився прийти до психолога разом з учнем».

Отже, психологиня Ірина Чернобай радить учителям більше звертати увагу на свої незадоволені потреби, бо вони призводять до невдоволеності й роздратування, які можуть перерости в гнів. Також неодмінно щодня треба робити щось для себе. Це може бути, наприклад, якесь хобі або те, що дарує відчуття гармонії у всіх сферах життя. Варто продукувати гарні емоції, щоб вони стирали тригери негативу.

Людмила Лутицкая, для Osvita.ua.