19 апреля, 2020 
adminGWP A. Рaвчeв: o вoпрoсax эффeктивнoсти oнлaйн шкoлы
Aвтoр: Aлeксaндр Рaвчeв, PR-мeнeджeр в «Грoмaдяни в дії».
Вeсь минулий тиждeнь я дивився урoки для 10-11 клaсів Всeукрaїнськoї oнлaйн шкoли, і тeпeр xoчу пoділитись свoїми врaжeннями та оцінками.
Як на мене, зараз лінія обговорення цього проєкту пішла не туди. І в професійних, і в фейсбучних середовищах більше обговорюють помилки в фактах, яких припустились вчителі. Хоча як на мене, більша проблема в тому, що ці уроки вражаюче нудні, а сама ідея ТВ-навчання викликає сумніви в своїй адекватності.
Спочатку мені здавалось, що заняття нудні просто тому, що я вже забув терміни, і мені складно вловлювати суть. Але потім я почав обирати уроки з тих тем, з яких нещодавно читав книжки. І таки ні. Всеукраїнська онлайн школа дуже нудна. Виступи вчителів виглядають, ніби наукові роботи дослідників 18 століття. Щоб зрозуміти суть, тобі доводиться пробиратись через гори професійної термінології і неймовірно складні речення.
От скажіть, як можна розказувати дітям тему з біології «Мутація» і не робити відсилки до мегапопулярної саги «Люди Х»?! Серйозно, я відчув себе ніби в школі з мемів, яка напихує дитину купою несистематизованої інформації без пояснення, навіщо це взагалі треба.
Єдиний плюс — це наявність у якості учнів на частині уроків зірок шоу-бізнесу та спорту. Вони трохи розбавляють цей нудний потік термінів та формул.
Друга проблема — це питання ефективності цього проєкту загалом. Ідея підвищення рівня освіченості через освітні ТВ-програми використовується в західних країнах з 70-х років. За цей час було багато досліджень ефективності таких програм. Найбільша проблема, яку виявили – програми підвищують освіченість дітей середнього та вищого рівнів. Тобто тих, хто добре вчиться і так. Тому що в них є достатня вмотивованість, щоб дивитись передачі, і найчастіше є сімейне оточення, яке стимулює навчання. Діти з низьким рівнем освіти просто не дивляться такі програми. А якщо і дивляться, то нічого не розуміють.
Більшість інформації, яку розповідають на уроках онлайн школи, вже є в Інтернеті. При чому в набагато кращій якості і з кращими прикладами. Тобто діти, які хочуть вчитись – можуть вчитись і так. Без Всеукраїнської онлайн школи. А діти, які з якихось причини не можуть вчитись, не зможуть вчитись і через цю школу. Бо причини їх низької успішності НЕ в тому, що в них немає доступу до інформації.
Більше того, процес навчання — це не банальна передача знань від об’єкта А (учителя) до об’єкта Б (учня). Якби це було так, то з появою Інтернету ми б повністю здолали всі проблеми низької освіти. Але ні. Навчання — це запитання, уточнення, робота над помилками, поглиблене вивчення, пошук індивідуального стилю учня у вирішення задач. Це набагато складніший процес, який потребує безпосередньої взаємодії. Це не можна замінити простим викладом в мережу записів уроків, до того ж посередньої якості.
Тому виглядає це все дуже дивно. Якщо це виключно волонтерський проєкт і з бюджету на нього не витрачали кошти — «Йой, най буде». Але якщо це оплачений державою продукт, то в мене є ВЕЛИКІ запитання до ефективності використання коштів платників податків.
Оригинал
Опубликовано в рубрике