22 сентября, 2020 
adminGWP A. Зaдoя: прeдвaритeльныe итoги вступитeльнoй кaмпaнии
Aвтoр: Aнaтoлий Зaдoя, зaвeдующий кaфeдрoй, Унивeрситeт имeни Aльфрeдa Нoбeля.
Цьoгo тижня стaртувaв нaвчaльний прoцeс для вступників нa прoгрaми бaкaлaврaту 2020. Бaзa ЄДEБO дaє цікaву інфoрмaцію для aнaлізу. Глибoкe вивчeння підсумків вступнoї кaмпaнії щe пoпeрeду (думaю, щo мoжливe й кoригувaння сaмиx рeзультaтів щoдo зaрaxувaння в oкрeмиx унівeрситeтax. Нaприклaд, у мeнe викликaє вeликий сумнів рeзультaт XНУ імeні В.Н. Кaрaзінa, який нa сьoгoдні зaфіксoвaний у ЄДEБO, oднaк ужe зaрaз мoжнa зрoбити кількa виснoвків з нaвeдeниx у тaблиці дaниx зa стaнoм нa 5.09.2019 р. тa 17.09.2020 р. Xoчa вoнa й дeщo зaвeликa, aлe зa нaвeдeними тaм дaними кoжeн може перевірити достовірність зроблених висновків або зробити свої.
Вступ на бакалаврат за спеціальністю «Міжнародні економічні відносини»
у 2019 та 2020 рр.
ЗВО
Зараховано 2019
2020
бюджет
контракт
разом
бюджет
контракт
разом
1
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
63
114
177
51
136
187
2
Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана
7
49
56
6
134
140
3
Київський національний торговельно-економічний університет
14
147
161
0
126
126
4
Університет імені Альфреда Нобеля
0
69
69
0
86
86
5
Львівський національний університет імені Івана Франка
24
47
71
25
59
84
6
Львівська політехніка
16
98
114
10
60
70
7
Ужгородський національний університет
4
35
39
3
51
54
8
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
6
39
45
4
40
44
9
Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця
5
52
57
3
41
44
10
Українсько-американський університет Конкордія
0
30
30
0
42
42
11
Національний авіаційний університет
0
24
24
0
40
40
12
Університет митної справи та фінансів
1
59
60
0
36
36
13
Харківський політехнічний інститут
1
41
42
1
33
34
14
Сумський державний університет
8
27
35
4
30
34
15
Хмельницький національний університет
2
41
43
1
32
33
16
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
3
25
28
1
27
28
17
Житомирська політехніка
3
16
19
1
24
25
18
Донецький національний університет імені Василя Стуса
5
15
20
1
23
24
19
Міжнародний гуманітарний університет
0
17
17
0
23
23
20
Одеський національний економічний університет
3
20
23
1
22
23
21
Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна
23
94
117
13
9
22
22
Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
4
27
31
1
21
22
23
Тернопільський національний економічний університет
1
17
18
3
18
21
24
«Дніпровська політехніка»
0
18
18
1
19
20
25
Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка
1
25
26
1
18
19
26
Львівський торговельно-економічний університет
0
14
14
0
18
18
27
Житомирський національний агроекологічний університет
1
24
25
0
17
17
28
Вінницький торговельно — економічний інститут київського національного торговельно — економічного університету
1
54
55
0
17
17
28
Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника
0
23
23
1
13
14
30
Полтавська державна аграрна академія
1
20
21
1
13
14
31
Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки
0
8
8
0
13
13
32
Запорізька політехніка
1
11
12
0
12
12
33
Херсонський національний технічний університет
0
10
10
1
11
12
34
Полтавський університет економіки і торгівлі
0
14
14
0
12
12
35
Луцький національний технічний університет
0
9
9
2
9
11
36
Університет економіки та права "Крок"
0
8
8
0
10
10
37
Маріупольський державний університет
5
2
7
4
4
8
38
Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського
7
0
7
2
6
8
39
Державний університет економіки і технологій
—
—
—
0
7
7
40
Львівський національний аграрний університет
0
9
9
1
6
7
41
Національний університет харчових технологій
0
11
11
1
6
7
42
Університет державної фіскальної служби України
7
9
16
0
7
7
43
Державний університет інфраструктури та технологій
—
—
—
0
6
6
44
Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля
4
1
5
4
2
6
45
Класичний приватний університет
0
0
0
0
4
4
46
Херсонський державний університет
2
6
8
0
4
4
47
Центральноукраїнський національний технічний університет
1
7
8
1
2
3
48
Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького
0
5
5
0
3
3
49
Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського
3
1
4
0
2
2
50
Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»
1
16
17
1
1
2
51
Національний університет водного господарства та природокористування
2
11
13
0
2
2
52
«Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій»
0
0
0
0
1
1
53
Київський міжнародний університет
0
0
0
0
1
1
54
Міжнародний науково-технічний університет імені академіка Юрія Бугая
0
0
0
0
1
1
55
Міжнародний університет бізнесу і права
0
0
0
0
1
1
56
Філія «Кременчуцький інститут вищого навчального закладу «Університет імені Альфреда Нобеля»
0
0
0
0
1
1
57
Придніпровська державна академія будівництва та архітектури
0
12
12
0
1
1
58
Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського
0
0
0
1
0
1
59
Відокремлений підрозділ «Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій» у м. Кривий ріг
0
0
0
0
0
0
60
Київський університет туризму, економіки і права
0
0
0
0
0
0
61
Львівський інститут економіки і туризму
0
9
9
0
0
0
62
Національна академія управління
0
1
1
0
0
0
63
Харківський державний університет харчування та торгівлі
0
4
4
0
0
0
64
Харківський торговельно — економічний інститут київського національного торговельно — економічного університету
0
5
5
0
0
0
Попит серед вступників на навчання за спеціальністю 292 Міжнародні економічні відносини є значним та досить стабільним. Деяке скорочення загальної кількості зарахованих на бакалаврські програми (1514 осіб у 2020 р. проти 1680 осіб у 2019 р.) можна пояснити зростанням мінімального конкурсного балу для вступу на цю спеціальність з 130 до 140.
Існує значна частка ЗВО, яка не може забезпечити набір економічно виправданої кількості студентів. Лише 24 університети з 64, які пропонували набір на цю спеціальність, набрали більше 20 першокурсників, 12 – від 10 до 19, а 28 – менше 10. Дехто вважає цю проблему суто економічною та посилається на автономію університетів. Мов, якщо вони не набрали потрібної кількості студентів, то нехай самі «викручуються». Однак, як на мій погляд, тут порушуються інтереси цілого ряду стейкхолдерів.
По-перше, вступникам обіцяли надати якісну освіту. Однак чи можна реально організувати якісний навчальний процес у групі з 3 осіб? І не потрібно тут говорити про «індивідуалізацію» навчання. Жодний університет не піде на те, щоб у повному обсязі виконувати навчальний план для такої групи (інакше він просто стане банкрутом). Будуть застосовуватися усілякі способи «мінімізації» витрат: «інтегровані навчальні плани» (коли фактично за одними навчальними планами готують фахівців різних спеціальностей); «пошукові методики навчання» (коли замість мінімального контактного часу роботи з викладачем здобувача просто відправляють до бібліотеки) тощо. Таке використання по своїй суті передових освітніх технологій дискредитує їх та кардинально знижує якість отримуваної освіти.
По-друге, при таких наборах взагалі неможливо нормально організувати вибір студентами дисциплін. Якщо з розділу загальної підготовки проблему можна вирішити шляхом організації загальноуніверситетського вибору, то для професійно орієнтованих дисциплін будь-який вибір організувати неможливо. І взагалі мати нормальну групу забезпечення, яка б складалася з фахівців, що спеціалізуються на окремих аспектах програми, фактично нереально.
По-третє, у цьому випадку порушуються й інтереси держави. Із 151 бюджетного місця, яке було виділене у 2020 р. на цю спеціальність, майже 10% (14 місць) дісталося ЗВО, які не набрали й 10 осіб. Є взагалі унікальні ситуації, коли зараховано лише одного студента взагалі, і того на бюджетне місце. Так, широкий конкурс можна вважати досить справедливим. Однак він економічно невиправданий. Як на мій погляд, слід позбавляти університети права на отримання бюджетних місць за тими спеціальностями, за якими вони протягом кількох років не можуть забезпечити набір хоча б однієї повноцінної групи.
Не виправдалися прогнози деяких керівників державних закладів вищої освіти про те, що введенням індикативної собівартості скористаються приватні університети й, демпінгуючи, перетягнуть до себе вступників. У ТОР 10 за кількістю зарахованих першокурсників увійшли два приватних університети – Університет імені Альфреда Нобеля із Дніпра (який і минулого року був п’ятим) та Українсько-американський університет Конкордія з Києва, ціни на освітні послуги яких за цією спеціальністю є досить високими (особливо на англомовні програми). Але вони пропонують такий освітній продукт, який зацікавлює вступників. Інших особливо успішних приватних університетів тут не спостерігається.
Можливо, ЗВО, які систематично не набирають здобувачів на цілий ряд програм, повинні зацікавити й НАЗЯВО. Було б цікаво подивитися, як вони реально організовують освітній процес. Чи забезпечує ця організація належну якість освіти? А потім уже робити якісь,можливо, й організаційні висновки. Мої спостереження показують, що досить часто державні університети (зокрема й національні) набирають 200-300 осіб на перший курс бакалаврату взагалі. Думаю, що подальше самостійне існування таких університетів не можна виправдати історією, науковими школами, які відомі ще з радянських часів, чи якоюсь галузевою специфікою. У таких університетах важко знайти викладача, який працював би на повну ставку, а про якісь спеціальні доплати мова взагалі йти не може. По суті, держава, не вирішуючи ці питання, чекає, допоки сам університет не попросить його з кимось об’єднати. Однак чим довше не буде вирішувати питання укрупнення університетів, тим менше залишиться того, що можна зберегти при об’єднанні. І усе це може завершиться не об’єднанням, а звичайнісінькою ліквідацією. Пасивна позиція держави (в особі МОН) у цьому питанні не є виправданою.
Звичайно, це лише роздуми. Висловлені думки потребують обговорення та додаткової аргументації як на їх користь, так і проти них. До чого я вас і запрошую, шановні колеги.
Опубликовано в рубрике