20 февраля, 2020 
adminGWP Г. Клoчeк: oбрaщeниe к учитeлям-слoвeсникaм
Aвтoр: Григoрий Клoчeк, дoктoр филoлoгичeскиx нaук, прoфeссoр.
Сьoгoдні дoвeлoся oчoлювaти журі Мaлoї Aкaдeмії Нaук (МAН) – нaпрям «укрaїнськa літeрaтурa». Врaжeння від учнів пречудове. Гарна (переважно) мова, старанні, з хорошими задатками юні філологи.. Видно, що вчителі-словесники добре попрацювали над їх підготовкою до конкурсного змагання.
Але мушу висловити кілька серйозних зауважень. І ХОЧУ, ЩОБ МЕНЕ ПОЧУЛИ КОЛЕГИ УЧИТЕЛІ-СЛОВЕСНИКИ.
ПЕРШЕ зауваження стосується керівництва МАН– того, що на самому верху. Це груба, недопустимо груба помилка, вимагати від учнів «науковості», яку там, у «верхньому» керівництві МАН, вочевидь, розуміють, як щось подібне до дисертаційності. Це означає, що культивуються псевдонаукові ритуали («актуальність», «завдання і мета», «методологія та методика» тощо).
Така «науковість», такий дисертаційний спосіб висловлювання уже фактично знищив «доросле» літературознавство, відвернувши від нього читачів – їх кількість фактично зведена до нуля. Утворилася така собі «суспільна» наука, позбавлена найменшого впливу на суспільну свідомість. І такий псевдонауковий, убивче-занудний спосіб висловлювання., який, по суті, не дає школяреві проявити свою індивідуальність, свій спосіб мислення, на офіційному рівні вимагається від юних учасників МАН.
А як же має бути?- запитаєте. Відповідаю: в освітніх системах всього світу вже давно культивується есеїстичний спосіб висловлювання. Тим більше, що для літературної критики та літературознавства саме такий спосіб висловлювання є ОРГАНІЧНИМ. Скажімо, Іван Франко чи, наприклад, Євген Маланюк писали зовсім не «дисертаційною» мовою, але висловили стільки наукових спостережень та смислів, яких не вмістити у сотні теперішніх докторських дисертацій…
ДРУГЕ. Вже надто багато учнів обрали для аналізу третьорядні за рівнем художності твори. Звертаюсь до колег-словесників з проханням: рекомендуйте учням, учасникам МАН, аналізувати класику. Бо класика є невичерпна як за змістовою глибиною, так і за багатством форми. Пізнання класики підносить молоду людину, ошляхетнює її.
ТРЕТЄ. Майже всі доповіді юних літературознавців — МАНівців вибудовувалися у формі так званих «презентацій». Методика їх зводиться до наступного: учень читає текст, і водночас цей текст дублюється на екрані у формі слайдів. Буду відвертий: така методика є безглуздою, наближеною до шизофренії. Бо роздвоює увагу. Вона вже давно заперечена в десятках посібників на тему «Як побудувати успішну презентацію».
Але діти тут не винні. Он дорослі люди із серйозним виглядом граються в ці ігри. І думають, що вони просунуті, що вони лідери в процесі так званої ДІДЖИТАЛІЗАЦІЇ. На цьому безглуздому принципі зараз будується та лавина «вебінаріїв», що нібито спрямована на перепідготовку вчителя і за перегляд яких він, учитель, змушений платити гроші з метою отримати сертифікат. (Хоч у процесі спілкування вчителі зізнаються, що гроші платять, отримують сертифікати, але вебінари фактично не переглядають: вони просто не цікаві).
Не вдаюся до більш детального розгляду цієї проблеми, краще попрошу колег-учителів поґуґлити мою статтю «Григорій Клочек. Риторика слова і слайду»
Оригинал
Опубликовано в рубрике