20 января, 2021 
adminGWP Л. Булыгинa: выбoр, внeшниe ситуaции и внутрeнниe измeнeния
Aвтoр: Людмилa Булыгинa, учитeль инфoрмaтики, Пoлитexничeский лицeй НТУУ «КПИ».
Прo вибір, прoфoрієнтaцію, зoвнішні ситуації та внутрішні зміни.
Студенти, цілком адекватні, вільні у виборі, з хорошим рівнем різнобічних інтересів, не впевнені в тому, що навчатимуться 4 роки, і зовсім не впевнені, що підуть у професію або навіть у галузь.
«За обставинами» – один з переважаючих настроїв. Можливо, поїдуть за кордон, якщо підберуть програму, можливо – працювати, якщо знайдуть хорошого роботодавця, цілком ймовірно, що провчаться всього рік (щоб потім відновитися, а не вступати вдруге), можливо, переведуться кудись, де вийде поєднати роботу з необтяжливим навчанням.
У ліцеї все частіше чується «не хочу кодити, це нормально?» Від тих, хто цілком пристойно програмує, до речі, ще й трошки цим заробляє.
Це нормально. Ось це все – дуже нормально.
Ще пару-трійку років – і вони будуть самі вибирати собі навчальні курси і викладачів. І будуть складати особисті плани курсів, створювати можливості для поєднання роботи і навчання, розривати договоруґи з певними викладачами.
І можна прямо зараз почати до цього готуватися. Як?
Перестати говорити про профорієнтацію в принципі, про профілі зокрема і йти в бік гармонійного розвитку без поділу на гуманітаріїв і логіків, створювати набір курсового навчання під спеціалізації і давати можливість отримувати їх з розривом у часі і ступенях освоєння.
Ми змусили дітей дуже рано робити псевдовибір. Коли віддаємо їх в «найкращу школу» в 10 класі, то це ще більший примус.
«Так мама вирішила», «сказали, це хороша школа, математика сильна» тощо.
А юний талант хоче знімати кіно або займатись рекламою.
Як ви думаєте, він навчається чи імітує навчання?
І давайте перестанемо говорити про профорієнтацію.
Те, що є – лише вирішення власних дорослих, часто корпоративних питань за рахунок підлітків.
Оригинал
Опубликовано в рубрике