В. Онацкий: ДПА-2020: очередные «новации» от МОН

В. Oнaцкий: ДПA-2020: oчeрeдныe «нoвaции» oт МOН

Aвтoр:   Влaдимир Oнaцкий,   зaмeститeль дирeктoрa пo учeбнo-вoспитaтeльнoй рaбoтe.

Випускників шкіл тa ПТУ, студeнтів коледжів та технікумів, а також їхніх батьків та педагогів продовжує лихоманити від того, що МОН не бажає виконувати вимоги законодавства і не скасовує ДПА.

Натомість 4 травня 2020 року пані Любомира Мандзій дозволила змінити місце розташування пункту тестування студентам коледжів, учням ПТУ та шкіл-інтернатів, якщо пункт тестування знаходиться на відстані 150 км від перебування дитини.

У зв’язку з цим виникають запитання:

1) а якщо відстань до пункту тестування 130 км чи 120 км, то як добратися до того пункту;

2) як можна зараз визначитись з місцем перебування, якщо не визначені точні дати проведення тестів;

3) що робити учням шкіл, які змінили (чи планують змінити) місце перебування?

І, дійсно, спочатку учасники тестувань мають знати дати проведення цих заходів, а вже потім визначатись з необхідністю зміни місця складення тестів.

Більше того, МОН необхідно було б врахувати, що одинадцятикласники – це не раби, прикуті до шкіл, і вони також за цей час могли змінити місце свого перебування. Наприклад, у Києві дуже багато родин перебували тимчасово: батьки приїхали до столиці на роботу разом з дітьми, багато дітей у київських школах навчались, приїхавши до своїх родичів з регіонів, де закрили школи. Зараз ситуація змінилась: заробітчани втратили роботу та можливість винаймати житло, дітей перевели на дистанційне навчання. Усе це змусило багатьох людей повернутися на батьківщину. Але вони змушені повертатися до місць навчання, щоб складати ДПА.

МОН щодня отримує численні звернення з вимогою відповідно до чинного законодавства скасувати ДПА, однак залишається на своїй позиції: діти будуть здавати ДПА. Ця позиція МОН суперечить як законодавству України, так і здоровому глузду.

4 травня 2020 року уряд вчергове продовжив карантин. Не зменшується загроза підхопити небезпечний вірус. Президент заявив, що ще залишається загроза життю 120000 громадянам країни. Цікаво: якщо на одну чашу ваги покласти життя дитини, а на другу – забаганки пані Любомири Мандзій, то що переважить?

Оригинал

Комментирование и размещение ссылок запрещено.

Комментарии закрыты.