26 декабря, 2020 
adminGWP В. Oнaцкий: кoгдa шaлeют aнгeлы, или кaк прoвeсти урoк
Aвтoр: Влaдимир Oнaцкий, зaмeститeль дирeктoрa пo учeбнo-вoспитaтeльнoй рaбoтe.
Кaжуть, xтo в aрмії служив, тoй у цирку нe сміється. Прaвду кaжуть… Тa мeні чaстo бувaє не до веселощів і від освітянської буденності.
Історія конотопського вчителя, яка широко обговорюється в мережі, саме про таке. Молодий вчитель раптом перетворився на героя ютубу, правопорушника, аморальну людину, майже злочинця. Чи мріяв він про таку славу? Чи прагнув її? То як так сталося, що, ідучи до школи, щоб вчити дітей розумному, доброму, вічному, ти раптом стаєш предметом обговорення всієї країни?
Професія вчителя, на мій погляд, найкраща, адже ти можеш передати свої знання, досвід, уміння, навички тим, хто їх потребує. Та, на жаль, є і зворотна сторона, адже на уроки приходять не лише ті, хто хоче вчитися, засвоювати нові знання. У багатьох дітей складні взаємини з батьками, немає злагоди та порозуміння в родинах, батьки не є авторитетом для дітей. Діти можуть зневажливо розмовляти з батьками, вказувати батькам, у якому напрямку йти. Звісно, що такий стиль спілкування вони переносять і на спілкування з однокласниками, ровесниками, іншими людьми.
Як правило, вчителям вдається уникати конфліктів з учнями. Толерантність, емпатія, знання та інші професійні якості педагогів сприяють цьому. Однак конфлікт може виникнути у будь-якого учителя з учнем. І саме від учителя залежить, якої форми набуде цей конфлікт.
Отже, учениця під час уроку займалась сторонніми справами, гралась у телефоні. Учитель просив припинити гратися, учениця не припиняла, огризалась. Учитель зателефонував мамі, попросив її вгамувати доньку, почув, що дівчина зневажливо розмовляє з мамою, вживає нецензурну лексику. Розмова доньки з мамою не дала бажаного результату. Тут би вчителю зупинитися, зрозуміти, що ситуація може вийти з-під контролю. Вже не потрібно нічого доводити дитині. Можна було просто сказати: «Якщо мама не змогла тебе вмовити припинити гратися, то, мабуть, і я не зможу. Навіть не буду витрачати час. Інші учні чекають початку уроку, тож починаємо. Тема уроку…» І все, урок було б продовжено, авторитет учителя ніяк не постраждав би. Однак вчитель продовжив з’ясовувати стосунки, ніби доводячи свою правоту. Для чого? Хіба можна довести щось дуже агресивній людині? Марна справа. Краще відпустити ситуацію…
Подібні конфлікти можуть бути в будь-якій школі. Ми обговорюємо їх в колективі. Намагаємося розібратися в можливих стратегіях вирішення. При цьому я часто наголошую: «Колеги, ви прийшли на урок учити, а не конфліктувати. Ви бачите, що ситуація може вийти з-під контролю. Зупиниться. Зателефонуйте директору чи заступникам. Ми в школі. Ми зайдемо до вас на урок. Часто просто достатньо присутності когось з адміністрації, щоб учні налаштувались на навчання, і урок, який міг би бути зірваним, гарно пройшов».
Важливо: кожен учень має бути в полі зору педагогічного колективу з перших днів навчання. З одного боку, підготовленість до навчання, мотивація, інтелектуальні здібності, інтерес – важливі складові навчальних успіхів дитини, з іншого – не може поза увагою залишатись поведінка дитини.
Взаємини між людьми – це складно. Керувати групою дітей, класом – це дуже складно. Саме тому, необхідно вчителям постійно самовдосконалюватись, обирати такі курси для підвищення педагогічної майстерності, які дійсно будуть корисними, наприклад, основи конфліктології. А керівництву навчальних закладів треба більше уваги приділяти тренінговим програмам для учнів та вчителів, спрямованим на покращення взаємодії між ними.
Оригинал
Опубликовано в рубрике