И. Ликарчук: Виктор Шаталов был незаурядной личностью

И. Ликaрчук: Виктoр Шaтaлoв был нeзaуряднoй личнoстью

Aвтoр: Игoрь Ликaрчук, экс-рукoвoдитeль Укрaинскoгo цeнтрa oцeнивaния кaчeствa oбрaзoвaния.

В інтeрнeті пoбaчив нoвину прo смeрть Віктoрa Фeдoрoвичa Шaтaлoвa. Це сталося 20 листопада… Хто такий В.Ф. Шаталов, молодше покоління вчителів навряд чи знає. Можливо, колись чули про такого вчителя на лекціях з історії педагогіки. За умови, якщо такі лекції були, або вони їх слухали…

А дарма. Бо Віктор Шаталов був непересічною постаттю. І як людина. І як учитель.

Освітньою знаменитістю він став у 1971 році, коли освітня періодика зробила відомим його метод навчання математики, в основу якого були покладені т. з. «опорні конспекти».

Він не один і не два рази конкретними результатами своєї роботи доводив, що успішно навчити математики можна всіх: як здібних до неї, так і не здібних… Також довів і те, що стандартний курс шкільної математики успішно може вивчити кожен учень на два роки швидше, аніж пропонувалося шкільною програмою…

У Шаталова вчилися працювати тисячі вчителів, його методичні посібники виходили багатотисячними тиражами.

У Шаталова були складні стосунки з освітнім начальством, якого він терпіти не міг. Не дуже з великим пієтетом до педагога-новатора ставилися й освітянські керманичі. І лише після того, як досвід Шаталова став відомим у всьому СРСР, в Україні його також почали називати педагогом-новатором. І навіть створили в тодішній Академії педагогічних наук спеціальну лабораторію з вивчення та поширення досвіду роботи Віктора Шаталова. Щоправда, де і чому зникла та лабораторія, — сьогодні історія замовчує. Як розповідав мені один із очевидців, це сталося тому, що Шаталов не зміг знайти спільної мови з керманичами Інституту педагогіки…

Очевидно, що може бути й інша причина. Вітчизняний педагогічний досвід став не модним. Модним стає пошук досвіду за межами України. Отаке манкурство…

Між іншим, колись читав, що досвід Шаталова широко використовують вчителі Японії, Фінляндії, Кореї та ряду інших країн світу. І не дивно, що їхні учні результати PISA мають геть інші, аніж українській діти.

І, як не прикро про це писати, але в останні десятиліття зовсім не бачив нічого про використання досвіду Віктора Шаталова в сучасній українській школі. У 70-80-х В. Ф. Шаталова називали вчителем-новатором. Це було справді почесне народне звання. Його отримували одиниці. Вони не ставали «Вчителями року». Але вони ставали освітянськими улюбленцями. І не лише освітянськими.

Учителі-новатори були зірками телеекранів і збирали перед телеприймачами мільйонні аудиторії. Навіть складно уявити собі щось подібне в наші дні… Агенти змін такої аудиторії не зберуть… Коміки зберуть, а вчителі — ні.

Земля пухом Великому Учителю і наша Вічна пам’ять про нього.

Оригинал

Комментирование и размещение ссылок запрещено.

Комментарии закрыты.