Мoнитoринг кaчeствa вoздуxa: oпыт oбрaзoвaтeльнoгo экoпрoeктa
Шкoльники мoгут быть зaмeчaтeльными «экoинспeктoрaми». В чaстнoсти мoнитoрить сoстoяниe aтмoсфeрнoгo вoздуxa в рaйoнe, гдe рaспoлoжeнa шкoлa, с пoмoщью гaджeтoв.
У Xeрсoнськoму гідрoмeтeoрoлoгічнoму фaxoвoму кoлeджі впeвнeні, щo цe нe викличe в ниx труднoщів. У 2020 році в навчальному закладі з’явилася перша в Херсоні станція для визначення якості повітря, а нині екоастивісти працюють над тим, щоб у місті почала діяти ціла мережа таких станцій на базі шкіл.
Де школам узяти кошти на таке обладнання і як воно навіть наймолодших учнів залучає до екокультури, розповіла директорка коледжу Світлана Кіріяк.
Звідки ідея моніторити повітря в порівняно чистому регіоні?
За словами Світлани Кіріяк, ця ідея з’явилася після перегляду відеосюжету на телебаченні. У ньому йшлося про приватну київську фірму, яка продає нерухомість і паралельно реалізувала проєкт із дослідження якості повітря у столиці.
«Ми ж у коледжі навчаємо майбутніх екологів та гідрометеорологів, у компетенцію яких входитиме також дослідження стану повітря, тому й загорілися бажанням розмістити таку станцію в нашому навчальному закладі», – розповідає директорка.
Як коледж знайшов кошти на обладнання?
Світлана Кіріяк поговорила з колегами, і педагоги вирішили звернутися по допомогу до київських підприємців, завдяки яким виникла ідея проєкту.
«І вони відгукнулися на прохання! Приблизно за місяць надіслали до нашого навчального закладу потрібне обладнання абсолютно безкоштовно. Ми стали друзями, продовжуємо спілкуватися та навіть провели з ними телеміст. Наші студенти-екоактивісти переймають досвід, який дасть змогу реалізувати проєкт щодо моніторингу якості атмосферного повітря в Херсоні, а згодом і в області», – зазначає керівниця коледжу.
Прилад, який подарували закладу, коштує приблизно 2 000 гривень. Виготовити його можна на 3D-принтері, вартість якого 23 000 гривень. Саме він нині потрібен коледжу, щоб масштабувати проєкт і встановити обладнання у школах різних районів Херсона.
«Однак ми бюджетна організація, – наголошує Світлана Кіріяк, – тож не завжди маємо фінансові можливості. Тому велике бажання проводити екологічні дослідження нам допомагають реалізувати благодійники. Створили громадську організацію “Клімат. Молодь. Освіта”, активно розвиваємо екорух, спілкуємося із закордонними екоактивістами. Американські друзі подарували коледжу сучасну метеорологічну станцію. Тепер сподіваємося, що й на 3D-принтер назбираємо кошти».
Що таке шкільна станція моніторингу якості повітря?
Це невеликі, компактні прилади, які потребують дуже мало місця. Один із них взагалі за вікном. Так діти можуть дізнатися різні параметри повітря, серед яких загазованість, забруднення важкими металами тощо, а також отримати рекомендації щодо того, для кого таке повітря небезпечне.
Потрібно лише мати смартфон і в одному з месенджерів завантажити екобота. Завдяки йому, до речі, можна моніторити не лише повітря, а й стан ґрунту та води, ситуацію з відходами, рівень шумового забруднення і найосновніше – сформувати й подати заяву про екологічне порушення, зробивши всього кілька кліків.
Світлана Кіріяк переконана: «Завдяки цим станціям за якістю та параметрами атмосферного повітря можуть спостерігати школярі різних вікових категорій. Це і навчальний проєкт, і виховний – має багато напрямків. У молодших класах вивчають курс «Я досліджую світ», а досліджувати його з такими технічними можливостями буде ще цікавіше. Коли ми зробимо мережу цих станцій, запропонуємо в школах створювати екологічні активи».
Хто хоче, той шукає можливості
Директорка Херсонського гідрометеорологічного фахового коледжу стверджує, що навіть державні заклади освіти з обмеженим фінансуванням можуть знайти можливості для розвитку. Для цього радить разом з учнями або студентами генерувати цікаві й корисні суспільству проєкти, а щоб втілити їх у життя – шукати благодійників.
Світлана Кіріяк впевнена, що формувати в дітей екокультуру варто з дитячого садочка. І дослідження стану повітря за допомогою ґаджетів – це один із тих проєктів, до яких слід залучати навіть дошкільнят. Бо вони є так званим поколінням Альфа. Це діти, які ще навіть не навчилися читати й писати, а зі смартфоном уже на ти. Екобот продемонструє дошкільнятам, що ґаджет можна використовувати не лише для ігор та перегляду мультфільмів, а й для дослідження навколишнього середовища.
Людмила Лутицкая, для Освіта.ua