23 марта, 2021 
adminGWP Н. Пипa: прeзeнтaция прoeктa «Пoлoжeния o лицee»
Aвтoр: Нaтaлья Пипa, нaрoдный дeпутaт Укрaины oт фрaкции «Гoлoс», сeкрeтaрь Кoмитeтa Вeрxoвнoй Рaды пo вoпрoсaм oбрaзoвaния, нaуки и иннoвaций.
Уявіть, щo Ви гoлoвa OТГ! Ви мaєтe зaкoн про освіту із задумом — створення профільної школи.
І маєте положення про ліцей, яке говорить, що Ви не зобов'язані створювати профільну школу, можна лише змінити вивіску.
Що Ви зробите? Очевидно, — просто зміните вивіску…
Саме такий проект «Положення про ліцеї» вчора на Комітеті нам презентували представники Міністерства освіти.
Тож мала до них багато запитань:
1. Як текст проекту «Положення про ліцей» корелює із змінами, передбаченими законопроектом №4629-1 про мережу ліцеїв? Зокрема, ст.31 передбачає:
«Опорний заклад освіти – це заклад загальної середньої освіти, що має у своєму складі філії та/або здійснює підвезення здобувачів освіти, педагогічних працівників (за потреби) до цього закладу і у зворотному напрямку, а також забезпечений кваліфікованими педагогічними кадрами, має сучасну матеріально-технічну і навчально-методичну базу та спроможний відповідно до вимог цього Закону забезпечувати здобуття на належному рівні початкової, базової та/або профільної середньої освіти.»
Позиція МОН: положення відповідає чинному Закону, але й не суперечить нормам законопроекту про ліцеї. Дослівно: «він його обходить»…
Тобто, жодної конкретики.
2. Яка позиція МОН щодо граничної наповнюваності класу в ліцеї?
Мінфін наполягає на граничній наповнюваності класу не менше — 15 осіб.
Позиція МОН: ст.12 ЗУ «Про повну загальну середню освіту» передбачає граничну кількість дітей у класі – не менше 5 осіб.
Але мене цікавить саме позиція МОН у цьому питанні. Адже закон зобов’язує мати не менше двох класів на паралелі. Якщо залишити граничність 5 дітей, то можна порахувати: школа має на паралелі два класи по 5 осіб (тобто 10 дітей у 10-х класах, 10 у 11-х класах, 10 у 12-х класах) – всього 30 дітей…У концепції профільної школи було бачення, що школа у сільській місцевості має містити 300 учнів, а у міській – 600 учнів. Виникає питання, якщо у ліцеї буде всього 30 дітей, як там забезпечити профілізацію? Тож для мене позиція Мінфіну є доцільною.
3. Чим виправдана пропозиція проводити зарахування дітей до державного, комунального закладу освіти (до 5-9 класів) на конкурсних засадах? Адже:
- конкурсний відбір у 5 класи — занадто ранній вік;
- відповідно до рекомендацій ОЕСР саме вік завершення базової середньої освіти є прийнятним для проведення конкурсів для учнів;
- впровадження конкурсів для вступу до 5-9 класів ліцею може бути корупційним чинником…
Позиція МОН: конкурси мають проводитися там, де потрібні.
Невідомо, як саме визначити, де такий конкурс потрібен…
4. У проекті положення зазначено, що структурні підрозділи ліцею «можуть забезпечувати здобуття дошкільної, початкової, базової і профільної середньої освіти».
Але це виправдано, коли така можливість надається ліцеям, які мають статус опорних. Тож текст положення потребує уточнення.
Позиція МОН: засновник сам має вирішувати, чи буде опорним (це якраз про зміну вивіски).
Є ризик, що замість того, аби концентрувати старшокласників, робити більше вибіркових предметів, спеціалізувати вчителів саме на роботу у профільній школі (що вимагає глибшого знання предмету, інших методичних прийомів), знову буде один вчитель, який викладає і п'ятикласникам, і випускникам, використовуючи однакові методики.
Мій висновок щодо цього проекту Положення: над ним ще працювати і працювати.
Як ми будемо визначати, яким буде ліцей: професійного чи академічного спрямування? Як ми будемо забезпечувати профілізацію? Як ми будемо зменшувати кількість предметів? Як ми будемо давати предмети на вибір? Таких «як» ще дуже багато…
На них потрібно шукати відповіді!
Оригинал
Опубликовано в рубрике